Просто.Луцьк.UA

Але саме цю громадську організацію пан Шиба підозрює у замовленні критичних матеріалів про діяльність Луцького міського голови, які на диво часто з’являлися у центральних ЗМІ останнім часом, і, більше того, висловлює припущення, що люди, які стоять за «Вартою громади», мають неабиякий вплив на голосування депутатів на сесії міської ради.

– Богдане Павловичу, депутати не проголосували за створення КП «АвтоПаркСервіс». Напередодні ви відзначали це питання як одне з найважливіших, що виносяться на сесію. Чи буде воно виноситися повторно?

– Так, депутати «вперлися» і не проголосували без будь-яких пояснень. Але ми будемо виносити його ще раз на сесію, яка відбудеться 28 травня. Поки воно не буде проголосоване, воно буде виноситися на сесію. Це для мене принципово. Новостворене КП буде займатися перенесенням авторинку, створенням комунального авторинку за межами міста та опікуватися парковками і автостоянками, щоб навести лад і у цій справі.
Заблоковане і питання про черговий етап реконструкції Театрального майдану. Не вистачило двох голосів. Думаю, що Мартинюк і Кропива добре попрацювали, щоб не пропустити його. Це питання також повторно буде винесене на сесію.

– А що скажете стосовно голосування по інших питаннях?

– Всі інші принципові питання проголосовані. З найголовніших питань відзначу виділення двох мільйонів гривень на реконструкцію міського стадіону. Плануємо до Дня незалежності зробити стадіон доступним для всіх лучан, щоб можна було там займатися легкою атлетикою. Зробимо бігові доріжки. Хочемо, щоб там проводилися міські та обласні змагання.

– З чим пов’язано те, що на сесію виносилося питання про чергові кадрові зміни в апараті міськвиконкому?

– Необхідно впроваджувати реформи в галузі комунального господарства, і тому заступник міського голови Владислав Стемковський буде затверджений ще й директором департаменту житлово-комунального господарства. Він тривалий час займався впровадженням системи управління якістю. Тепер зосередиться на проблемах житлово-комунального господарства.

– Він – фахівець у цій галузі?

– Він – фахівець в управлінні. А це – найголовніше. Фахівців у сфері житлово-комунального господарства вистачає, але немає загальної політики. І ще одне – у фахівців є боязнь змін. Вважаю, що Владислав Стемковський зможе запровадити ці програми, які напрацьовані вже в Києві та інших містах. Є напрацювання й у профільному міністерстві. Треба розвивати об’єднання співвласників багатоповерхових будинків і через ці об’єднання вирішувати проблеми з комунікаціями, оплатою за послуги, якістю їх надання. А з іншого боку – встановити системи обліку.

– Зміна керівника департаменту житлово-комунального господарства означає те, що попередній, тобто Афган Алієв, не справлявся зі своїми обов’язками?

– Афган Алієв буде заступником директора департаменту і начальником управління житлово-комунального господарства. Він буде займатися «текучкою», в нього це виходить. Він – фахівець. Але, повторюю, потрібна реформа, впровадження сучасних програм.

– Відомо, що пан Стемковський опікувався проблемами міжнародних відносин. Хто цим займатиметься надалі?

– Напевно, Микола Іванюк – це депутат міськради, якого призначено новим заступником голови та керуючим справами. Він теж брав участь у багатьох програмах, у тому числі й тих, що проводились під егідою міжнародних структур. У нього схожий досвід роботи в недержавних організаціях. Він – системний менеджер. В останні роки він займався Фондом соціальних ініціатив і впроваджував будівництво закладів соціально-культурного призначення в області, що здійснювалося за кошти Фонду, але за обов’язкової участі громади.

– Фонду, про який Ви говорите, вже немає, оскільки завершився міжнародний проект, у рамках якого він діяв. Відповідно, пан Іванюк залишався без офіційної роботи. Можливо, Ви працевлашували його через те, що він, водночас, є представником тієї ж політичної сили, що й Ви?

– (сміється) Я знаю Миколу Іванюка впродовж тривалого часу як хорошого системного менеджера, що працював над впровадженням багатьох програм. Не має значення, в якій він політичній силі і має чи немає роботи в даний час. Я запрошував його на роботу ще два роки тому.

– А як загалом Ви оцінюєте діяльність своєї команди і як сприймаєте критику на її адресу?

– Мені, мабуть, це вигідно, коли критикують заступників, а не зачіпають голови.

– З чим пов’язане чергове підвищення тарифів на компослуги у місті Луцьку?

– Рішення прийматиме виконком. Зараз тривають громадські слухання. Ми детально проаналізували ту інформацію і розрахунки, які подали підприємства, що надають послуги. Після процедури громадських слухань ми ще раз проаналізуємо. Запевняю, що виконком прийме лише ті тарифи, які економічно обгрунтовані.

– Про які види послуг йдеться?

– Про водопостачання, тепло та гарячу воду. По обслуговуванню будинків ми ще поки не готові піднімати тариф, бо закон вимагає, щоб на кожен будинок він був окремий. Це може викликати серйозне застереження з боку людей, бо там, де якісніше обслуговування, буде менша плата, аніж у будинках застарілого фонду, в тих же «хрущовках».

– Лучани дуже часто нарікають на цю послугу, про яку Ви зараз говорите, аргументуючи свою позицію тим, що, власне, така послуга, як утримання будинку, їм не надається. До речі, чи зміниться ситуація в цьому плані після зміни директора департаменту?

– Нарікання будуть завжди, поки не буде взаємного контролю. В договорі має бути записано, яка послуга надається і яка за неї оплата. Люди не повинні просто так нарікати, що нічого не робиться, а мають посилатися на договір. Має бути чітко визначено, які роботи і в яких об’ємах. Якщо йдеться про прибирання території, то має бути визначено, яка це територія і скільки разів там прибирається. Якщо це косметичний ремонт, то має бути написано, що це – косметичний ремонт. Кожна людина має знати, за що вона платить гроші. Я рік потратив на те, щоб змусити укласти договори громадян із надавачами послуг. Не все вдалося, бо у багатьох моментах закон не дозволяє. До прикладу, при наданні послуг по теплопостачанню чи водопостачанню закон вимагає, щоб виконавець відповідав за подачу до стіни будинку, а далі має бути надавач послуги – в даному випадку ЖКП. Виходить, що претензії можна пред’являти посереднику, який нічого не може і не вміє. Щоб фактичного надавача послуги змусити робити це якісно, треба жорстко контролювати. Треба, щоб постійно відслідковувався рівень температури і так далі.

– Ви згадували про стадіон і про потребу у фінансуванні цього об’єкту з міського бюджету. Чи були офіційні звернення до міської ради про приватизацію цього об’єкту і чи відстоюватиме міська влада те, щоб він залишився у комунальній власності, якщо туди вкладаються бюджетні кошти?

– Колись була пропозиція стосовно приватизації стадіону, але неофіційна. Стадіон хотіли викупити за якусь певну суму, притому говорилося про багатомільйонні інвестиції, про те, що там буде збудований якийсь шикарний комплекс… Я розумію, що це гарні слова, але не звик на таке реагувати. Вважаю, що поки нема обгрунтованого проекту і гарантованого фінасування, поки немає договору, за яким те майно, що має фінансуватися містом, має й залишатися у комунальній власності. Чого обв’язково все забирати собі? Чого не можна працювати разом? Найпростіше все попродавати та повіддавати, а тоді ходити з протягнутою рукою. Я не є прихильником приватизації цього об’єкту. Стадіон є власністю міста, і ми хочемо, щоб він використовувався як міський стадіон. Щоб на ньому, окрім футбольних матчів, відбувалися легкоатлетичні змагання, щоб він був доступний для дітей, школярів, студентів.

– Зараз багато нарікань на адресу міської влади через проблеми з транспортом. Кількість маршруток помітно скоротилась…

– За те й боролися, щоб транспорту стало менше.

– А навіщо, якщо його не вистачає?

– Ми мусимо вибирати з двох зол менше. Для того, щоб повністюне заблокувати рух транспорту в центрі міста, ми мусимо обмежувати кількість. Раніше ходило 520 маршруток, а зараз 250 автобусів. Це – вимушений крок. Але, щоб уникнути небезпеки заторів, ми надалі триматимемо на такому рівні. Я не буду тупо боротися, щоб ми збільшили кількість транспортних одиниць. Ми спробуємо в цьому році придбати значно більше тролейбусів. Це – екологічно чистий транспорт.

– Але проблеми заторів він не вирішує…

– Затори не є небезпечними для здоров’я людей. Затори автомобыльного транспорту створюють ще й загазованість у центральній частині міста. Я розумію, що для людей є певні незручності. Бо набагато зручніше, якщо маршрутки їздять одна за одною. Але – це й серйозна екологічна проблема, яку треба вирішувати.

– При тому, що громадянам додалося незручностей, у зв’язку зі скороченням кількості транспортних одиниць, ще й піднявся тариф на проїзд у транспорті, і відразу на 50%. Що скажете з цього приводу?

– Перевізники ставили ці питання ще восени минулого року. Тоді бензин і дизпаливо були дешевші. Зараз знову пальне дорожчає, якщо цей процес продовжуватиметься, то, можливо, перевізники знову пікетуватимуть міську раду. Тому не треба ставити питання: «Чому ви підняли тарифи?» Нас змусили це зробити перевізники.

– Останнім часом у центральних ЗМІ з’явилося чимало негативних матеріалів стосовно діяльності Луцького міського голови. Як Ви прокоментуєте свою нинішню «популярність» у пресі?

– Ніяк. Я не читав їх, якщо чесно. Ті серйозні журнали і газети, які я читаю, «джинси» не друкують.

– Це, на Ваше переконання, замовні матеріали?

– Без сумніву.

– А хто, по-Вашому, замовник?

– Думаю, пан Кропива заплатив. «Варта громади» замовила. Вийдіть на Театральний майдан – і вам все стане ясно. Тим більше, що коли відбувалася презентація проекту реконструкції системи теплопостачання міста Луцька за участю першого віце-прем’єра Турчинова, то в той же день і майже в той же час була організована прес-конференція депутата міськради Мартинюка. Він розповідав про те, як погано керують містом Луцьком. Ви ж розумієте, що коли почне впроваджуватися цей проект за державні кошти, то тоді проблема котельні на Карбишева вирішиться сама по собі. Ви розумієте, кому це невигідно? І до акцій «Варти громади» пан Кропива має відношення. Мені розповідали, що він там ходив поміж наметами.

– Чим завершиться це протистояння між Вами і громадською організацією «Варта громади»?

– А хіба є протистояння?

– А Ви гадаєте – немає?

– Немає. Я виконую свою роботу. В мене вистачає проблем. Ці люди вміють робити громадські акції. От вони їх і роблять.

– Ви підходили до них?

– Ні. А чого я маю до них підходити?

– Депутат міськради Дмитро Москвич у інтерв’ю «Волинській правді» висловив чимало претензій до діяльності міського голови, хоча при цьому й заявив, що не підтримує акцій «Варти громади». Зокрема, пан Москвич дорікає Вам у тому, що бюджетні кошти знаходяться на депозитах. Свою позицію він мотивує тим, що нинішня інфляція «з’їдає» відсотки і ефективніше, скажімо, зробити дороги…

– Він сам спростовує себе. Він каже, що краще гроші використати на будівництво доріг, але вони й використовуються на ці потреби, а на депозит кладуться зимою, коли не можуть бути освоєні. Так роблять зі всіма коштами.

– Пан Москвич припускає, що, можливо, міська рада має якісь девіденти…

– На злодію шапка горить. І ще одне… Згадайте байку «Слон і Моська». Чого Моська гавкає на Слона? Щоб її помітили. Якби я хоч на міліметр зловживав повноваженнями , мене б притягнули до кримінальної відповідальності. Те ж саме стосується і додатку до договору купівлі-продажу земельної ділянки по Ковельській,17, про який згадував пан Москвич.

– Земля у Луцьку – чи не найбільший привід для скандалів. Нещодавно депутат облради Олександр Башкаленко заявив у пресі про те, що депутати Луцької міськради лобіють інтереси свого колеги Руслана Ваймана, виділяючи йому землю під будівництво житлових будинків. При цьому заявки інших будівельних компаній ігноруються. Ваші коментарі.

– Є прийняте дивне рішення в минулому місяці про виділення земельної ділянки Домобудівельному комбінату, але я його не підписав. Вважаю, що це дійсно якась преференція. Треба або надавати земельну ділянку під доступне житло, а в іншому випадку – на конкурентних засадах.

– До речі, про доступне житло. Ви не припускаєте думки, що якби в Луцьку мали б можливість будувати житло не лише місцеві будівельні компанії, то воно й справді було би трохи дешевшим і, відповідно, доступнішим?

– Івано-Франківськ впустив будівельні компанії з інших міст, і там відразу вартість житла зросла. Сьогодні воно дорожче від луцького у півтора рази. Тобто все – навпаки, ті прогнози, що ціни знизяться не збуваються, бо приходить зовнішній підрядник і встановлює тут київські ціни, а місцеві до нього підтягуються. Можна впустити сюди київського забудовника, можна взгалі запросити варягів, можна – все, але ефект буде з точністю до навпаки. Ми маємо орієнтуватися на власного товаровиробника, свої будівельні фірми, що дають робочі місця, платять легальну зарплату, платять податки до бюджету. Якщо би ми пустили сюди зовнішніх підрядників, то, мабуть, бюджет був би голий і босий.

– Чи слідкуєте ви за тими процесами, що відбуваються сьогодні в обласній раді?

– Звісно, що слідкую. Мені дуже боляче, бо я все життя пропрацював в органах місцевого самоврядування. Тут має бути дуже мало політики. Але останнім часом політика центральної влади втрується в політику місцевого самоврядування. Певно, вибори на пропорційній основі до місцевих рад себе не виправдовують. У місцевих радах домінують партійні інтереси над інтересами громади. Мені б хотілося, щоб були внесені корективи у виборче законодавство і щоб ті зміни були в користь місцевого самоврядування. А ефективність місцевого самоврядуваня – це коли громада відстоює свої інтереси. Сама формує свої програми і їх реалізовує, а держава має в тому допомагати. Політиканства немає бути забагато, вияснення стосунків – також. Це гальмує розвиток регіону. Поки вони там б’ються, область від того втрачає.

– Як ви оцінюєте свої стосунки з фракціями міської ради?

– Мене недолюблюють депутати зі всіх фракцій. У нас десь із 45 депутатів 16 – бізнесменів, ще з десяток – неофіційних підприємців, які мають певні приватні інтереси і не завжди залишають їх за дверима сесійної зали. Я стараюся зупиняти такі речі. Тому, напевно, є багато претензій із боку депутатів до міського голови.

Розмовляла Оксана ЛУКАШУК