Очоливши обласне відділення Національної служби посередництва і примирення, його новий начальник Олександр Клімович (на фото) наголошує на специфіці роботи цієї важливої і потрібної працюючим людям служби на необхідності підвищення правової культури.
     
     
     Олександр ПИРОЖИК
     
     — Національна служба посередництва і примирення як незалежний державний орган утворена Указом Президента України на підставі Закону «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)». Відповідно, основна мета її діяльності — сприяння поліпшенню соціально-трудових відносин та запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів), прогнозування їх виникнення, попередження і врегулювання конфліктних ситуацій, здійснення посередництва при вирішенні цих спорів.
     — А ким представлене обласне відділення цієї служби?
     — До його складу входять сектори правового забезпечення, аналітично-інформаційної роботи та прогнозування. Це 5 штатних працівників. Крім того, на громадських засадах відділення представляють 14 трудових арбітрів, 4 незалежні посередники та 22 позаштатні радники. У районах та містах обласного значення діють 17 інформаційно-консультаційних центрів. Найліпше такі центри працюють у Володимир-Волинському, Ковельському, Старовижівському, Рожищенському та Ківерцівському районах.
     — Олександре Дмитровичу, сфера діяльності вашої служби значною мірою перетинається з профспілками?
     — У нас подібні цілі, тому між Федерацією профспілок області й нашою службою укладена угода про співпрацю. З нами активно співпрацюють обласні організації профспілок працівників агропромислового комплексу, текстильної і легкої промисловості, вугільної промисловості, автомобільного і сільськогосподарського машинобудування. Ефективно співпрацюємо з головами первинних профспілкових організацій, зокрема, при ВАТ «Луцький картонно-руберойдовий комбінат», ВАТ «Ковельсільмаш», Луцької станції швидкої медичної допомоги, кінотеатру «Промінь».
     — Скільки спорів вдалося вирішити за минулий рік?
     — Протягом 2007 року відділення врегулювало і зняло з контролю 34 конфліктні ситуації, врегульовано 47 розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин. У січні-квітні цього року з нашою допомогою врегульовано 6 розбіжностей на п'яти підприємствах.
     — Які, на ваш погляд, конфлікти були найгостріші?
     — Торік довелося врегульовувати гостру конфліктну ситуацію між директорами шкіл Іваничівського району та Іваничівською районною радою щодо забезпечення гарантій зайнятості працівників. Хоча в реєстрації колективного трудового спору було відмовлено — через те, що районна рада не підтвердила повноваження сторони колективного трудового спору. Вирішено також спір між найманими працівниками Волинської філії держпідприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» міста Луцька та гендиректором держпідприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» міста Києва.
     В цьому році вирішено спір між первинною профспілковою організацією та уповноваженим власником виконавчого органу — виконуючим обов'язки гендиректора ВАТ «Луцький картонно-руберойдовий комбінат».
     — Місцеві органи влади часто звертаються до вас за допомогою?
     — Неодноразово зверталися Рожищенська райдержадміністрація (щодо врегулювання конфліктних ситуацій на СГВК «Квітневе», ЗАТ «Рожищенський птахокомбінат», ТзОВ «Старленд»), виконком Володимир-Волинської міськради (дочірнє підприємство державної акціонерної компанії «Хліб України» «Володимир-Волинський комбінат хлібопродуктів», сільськогосподарський технікум), Ковельська райдержадміністрація (ВАТ «Голобський комбінат хлібопродуктів»). Для участі в роботі примирних органів ми регулярно залучаємо як експертів представників облдержадміністрації та виконкомів міських рад.
     — Що найчастіше спричиняє соціальну напругу в колективах?
     — Як правило, порушення трудового законодавства та пов'язані з ними порушення господарського законодавства. Саме такі порушення спричинили тривалу та значну заборгованість із заробітної плати у ВАТ «Голобський комбінат хлібопродуктів», ЗАТ «Рожищенський птахокомбінат», ВАТ «Луцьке авіапідприємство», ТзОВ «Старленд». У подібних випадках доводиться взаємодіяти з правоохоронними та контролюючими органами, зокрема прокуратурою, державною виконавчою службою.
     — Які найтиповіші розбіжності виникають при таких спорах?
     — В основному через заборгованість із заробітної плати, незадоволення працівників рівнем заробітної плати, загрозу втрати робочих місць тощо. Зокрема, у 2007 році досягнуто врегулювання тривалих розбіжностей між найманими працівниками та дирекцією ТзОВ «Кромберг енд Шуберт Україна» щодо рівня заробітної плати та організації преміювання, а також — щодо умов праці трудівників заводу. Ці розбіжності врегульовано шляхом підписання нового колективного договору між дирекцією та радою підприємства, уповноваженою представляти інтереси працівників.
     Гострий конфлікт виник між первинною профспілковою організацією комунального підприємства «Кінотеатр «Промінь» і луцьким міським головою, коли постало питання про звільнення працівників закладу у зв'язку з ліквідацією підприємства. Соціальна напруга в колективі зростала, працівники навіть зважилися на голодування під стінами міськради. Завдяки нашому сприянню звернення до міського голови, голови облдержадміністрації та обласної прокуратури дали результат — проблему працевлаштування працівників вдалося вирішити.
     Близько півроку тому досить гострий конфлікт виник у колективі луцької «швидкої», зокрема, між працівниками психіатричної бригади та головним лікарем Луцької станції швидкої медичної допомоги. Їх спричинив намір адміністрації закладу розформувати психіатричну бригаду. Пристрасті вдалось погасити. На загальних зборах адміністрація закладу в особі головного лікаря висловила намір організовувати роботу психіатричної бригади згідно з чинними нормативними документами Мінохорони здоров'я.
     — Чи багато конфліктних ситуацій іще не знайшли розв'язання?
     — Незважаючи на неодноразові звернення відділення до органів місцевої влади, прокуратури області, навіть Генеральної прокуратури України, не вживаються заходи щодо погашення заборгованості із заробітної плати на ВАТ «Голобський комбінат хлібопродуктів», ЗАТ «Рожищенський птахокомбінат», ТзОВ «Старленд», ВАТ «Луцьке авіапідприємство». Хоча на Любомльській філії ТзОВ «Завод «Світязь» після нашого триразового звернення в прокуратуру області борги із зарплатні погасили повністю.
     — Що, на ваш погляд, слід зробити, аби подібних ситуацій в області поменшало?
     — Насамперед — підвищити загальний рівень правової культури сторін соціально-трудових відносин, і саме це завдання буде пріоритетним у роботі нашого відділення. Правова культура — це не лише знання законодавства, а й усвідомлення необхідності його дотримання. Це призведе до гармонізації соціально-трудових відносин у суспільстві. Наша служба, як незалежний державний орган, зобов'язана спрямовувати зусилля усіх сторін соціального діалогу на досягнення максимальної довіри, вироблення компромісних рішень із урахуванням економічних реалій та потреб сьогодення.