Просто.Луцьк.UA

Європа відзначає сорокову річницю так званого "паризького травня" - масових хвилювань робочих і студентів декількох європейських країн. 4 травня 1968 року паризька поліція увірвалася в будівлю університету Сорбонни і заарештувала декілька сотень студентів, які захопили напередодні університет на знак протесту проти закриття філософського факультету в Нантьеррі. Це послужило причиною масових безладів не тільки в Парижі, але і в багатьох інших французьких містах.

"Сьогоднішня молодь володіє таким же прагненням змінити суспільство, в якому живе, - говорить лідер профспілки UNEF Бруно Жюльер, - на ній сильніше позначається високий рівень безробіття, вона вимушена ставити перед собою доступніші цілі, проте більшість молодих людей володіють тим же загостреним почуттям справедливості, що і їх попередники".

Студенти тих часів кидали виклик владі, їх супротивником був сам президент Шарль де Голль, національний герой Франції. Потрібно було володіти чималою мужністю, щоб наважитися на протест. Деякі учасники "паризької весни" 68 року сьогодні стали цілком респектабельними: один з них, знаменитий філософ Андре Глюксманн, є радником нинішнього президента Франції Ніколя Саркозі. Багато французів відчувають сьогодні своєрідну "ностальгію шестидесятих", тому сорокові роковини студентських хвилювань відзначаються у Франції з особливим розмахом. Суперечки стосовно її причин і результатів не утихають до цього дня: деякі сучасні історики навіть стверджують, що масові безлади були ретельно зрежисованим фарсом. Проте, всі сходяться на одній думці: "паризька весна" багато в чому сформувала обличчя сучасної Європи, повідомляє EuroNews.