Просто.Луцьк.UA

Експертна рада при Волинській облдержадміністрації визначила 20 пам’яток, із яких виберуть сім волинських див. Серед претендентів — 11 храмів, замки, музеї, пам’ятник і приватний будинок. Про це повідомив організатор акції – управління культури і туризму ОДА. Започаткована волинською владою загальнообласна акція «7 чудес Волині» є своєрідним продовженням першої Всеукраїнської акції «7 чудес України», яка фінішувала у Києві. Волинь однією з перших з-поміж регіонів продовжує відкривати себе світу.

Мета акції – популяризація духовної та історичної спадщини Волині, активізація туристичного та краєзнавчого руху. Її проведення ініціювала Волинська обласна державна адміністрація.

29 лютого 2008 року відбулося засідання експертної ради акції, яка за результатами висунення претендентів на участь у акції райдержадміністраціями, міськвиконкомами та громадянами затвердила 20 номінантів, які занесені до анкети для голосування.

Обласна державна адміністрація запрошує до участі як організації, так і окремих громадян, всіх, хто не байдужий до історико-культурного надбання Волині, та просить підтримати акцію проголосувавши на сайті або надіславши вирізану з газети анкету з позначкою вибраного вами об’єкта на адресу управління культури і туризму облдержадміністрації: 43027, м. Луцьк, Київська площа, 9 (тел./факс: 72-92-60, 4-56-47), або електронною поштою на адресу: .

Голосуйте за одне із 7 чудес краю:

1. Свято-Успенський Низкиницький монастир ХVІІ ст. – пам’ятка архітектури національного значення (c.Низкиничі Іваничівського району)

Будівництво Успенської церкви та монастиря в 1643 році освятив сам митрополит Петро Могила. В її підземеллі є труна-саркофаг із прахом Адама Киселя.

2. Костел Святої Анни XVIII ст. – пам’ятка архітектури національного значення (м.Ковель)

Єдиний у своєму роді дерев’яний костел на Волині. Храм було перенесено з Рожищенського району до Ковеля у 1994 році.

3. Пам’ятник Т. Г. Шевченку (м.Ковель)

22 серпня 2005 року у Ковелі встановлено найвищий у світі пам’ятник Тарасу Шевченку (7,2 м). Автор монументу – київський скульптор Володимир Шолудько.

4. Свято-Успенський собор XII ст. – пам’ятка архітектури національного значення (м.Володимир-Волинський)

Побудований у 1156-1160 роках у період правління у місті Володимирі князя Мстислава Ізяславича (тому місцеві мешканці ще називають собор Мстиславовим храмом).

5. Церква-Ротонда Святого Василія XIII-XIV ст. – пам’ятка архітектури національного значення (м.Володимир-Волинський)

Унікальність Василівської церкви в тому, що це єдиний давній храм-ротонда у Волинській області (споруд такого типу збереглося в Україні взагалі небагато). Цікавим є архітектурне вирішення – у плані церква 8-пелюсткова. Конхи (заокруглені виступи) різного розміру, що чергуються між собою, створюють ефект хвилястих стін.

6. Загорівський монастир XVI ст. (с.Новий Загорів Локачинського району)

У 1796 році у монастирі працював визначний країнський іконописець Йов Кондзелевич. Біля стін монастиря 9-11 вересня 1943 року відбувся бій загону УПА з військами СС.

7. Свято-Хресто-Воздвиженський собор (с.Старий Чорторийськ Маневицького району)

Будувався як домініканський костел у середині XVIII ст.

8. Свято-Миколаївський чоловічий монастир – пам’ятка архітектури національного значення XVIII ст. (с.Жидичин Ківерцівського району)

Споруджений холмським єпископом Іосифом Левицьким як складова архітектурного ансамблю Жидичинського Свято-Миколаївського чоловічого монастиря. Нещодавно, при зовнішньому археологічному обстеженні, знайдено давніші фундаменти, що дозволяє зробити припущення, що споруда на початку ХVІІІ ст. зведена на місці старої, зруйнованої будівлі (очевидно, світлиці, яка згадується у письмових джерелах ХVІ століття).

9. Резиденція князів Радзивілів пам’ятка архітектури національного значення XVI ст. (смт.Олика Ківерцівського району)

У 1564 році було збудовано один із перших в Україні квадратних оборонних бастіонів площею 2,7 га.

10. Літературно-меморіальний музей-садиба Лесі Українки (с.Колодяжне Ковельського району)

Ніби нічим не відрізняється Колодяжне від інших сіл Волині, але на весь світ стало відомим завдяки Лесі Українці та Олені Пчілці, які жили і творили тут. На околиці села, в садибі, яку 1868 року придбав батько майбутньої поетеси Петро Антонович Косач, і де від 1882 року жила родина, тепер літературно-меморіальний музей Лесі Українки (відкритий 10 липня 1949 року).

11. «Мурований стовп» пам’ятка історії XVII ст. – могила князя Пронського (м.Берестечко Горохівського району)

Мурований стовп – могила Олександра Пронського – розташований на північному заході від міста, на околиці. Його висота – 16 метрів. Збудований з оригінальної цегли, пальчатки, яку клали з допомогою розчину, замішаному на курячих яйцях.

12. Каплиця «Свята Текля», пам’ятка архітектури ХVІІ ст. (м.Берестечко Горохівського району)

Цікавою є пам’ятка-курган «Свята Текля», над якою височить Теклівська каплиця. Висота кургану – три з половиною метра. Каплицю на ньому було побудовано у 1697 році.

13. Троїцький собор (1910 рік) (м.Берестечко Горохівського району)

За об’ємом Свято-Троїцький собор у м. Берестечку є одним із найбільших в Україні.

14. Замок Верхній (Любарта), пам’ятка архітектури національного значення XIV ст. (м.Луцьк)

Замок побудований останнім великим князем Володимиро-Галицької Русі Дмитром Любартом у 1340-1383 роках і служив його столичною резиденцією. Пізніше замок став улюбленим місцем перебування великого князя Литви Вітовта. Саме Вітовт зимою 1429 року приймав тут на з’їзді дипломатичні посольства і монархів країн Центральної та Східної Європи, які вирішували важливі проблеми міждержавних відносин.

15. Музей Волинської Ікони та Ікона Холмської Божої Матері (м.Луцьк)

Ікона Холмської Божої Матері – пам’ятка візантійського мистецтва XI – XII ст. Одна з найдавніших ікон України. Зберігається у музеї Волинської ікони, відділі Волинського краєзнавчого музею, де у новозбудованому у 2001 році сучасному приміщенні виділено для неї окремий зал.

16. Костел Петра і Павла, пам’ятка архітектури національного значення – XVII ст. (м.Луцьк)

Костьол святих Петра і Павла входить до комплексу монастиря єзуїтів (разом з келіями та дзвінницею), закладений у 1616 році за проектом архітектора Джакомо Бріано (у стилі раннього бароко), посвята відбулася у 1639 чи 1640 році. У XVIIIст. костьол неодноразово зазнавав значних ушкоджень внаслідок пожеж; був відбудований, а фасади та інтер’єр підлягли переробкам, внаслідок яких набули нових стилістичних рис. Під костьолом є підвали, розташовані в кількох рівнях.

В радянські часи в храмі розташовувався склад, згодом – музей атеїзму. У теперішній час костьол є головним храмом Луцької дієцезії Римсько-Католицької Церкви.

17. Зимненський Святоуспенський Святогірський жіночий монастир (с.Зимне Володимир-Волинського району)

Виникнення Зимненського Святогорського Печерського Успенського монастиря зараховується до початку ХІ ст., хоча перша згадка в історичних документах зустрічається у 1458 році.

Монастир є зразком поширеного типу оборонних культових комплексів. Розташований на природному мисі річки Луга і займає вигідне оборонне становище.

В комплекс монастиря входять: Успенська церква з печерами (1495, 1550 рр.), оборонні стіни з п’ятьма брамами і трьома кутовими баштами XV-XVIст., надбрамна башта-дзвінниця (1898-1899рр.), трапезна з церквою. На північ від основних споруд знаходиться невелика Троїцька церква (1465-1475рр.), поряд з якою – вхід у печери з підземною Варлаамівською церквою. З середини XVст. велося будівництво кам’яних споруд, церков, стін і башт.

Монастир зазнав значних руйнувань під час ІІ світової війни. З 1965 року в монастирі велися реставраційні роботи. У 1992 році монастирські будівлі передані Українській Православній Церкві, діє жіночий монастир.

18. Музей Ігоря Стравінського (м.Устилуг Володимир-Волинського району)

Ім’я Ігоря Стравінського, композитора світової слави, пов’язане з древнім і славним Устилугом, де він проживав перед I Світовою війною.

19. Садиба родини Липинських (с.Затурці Локачинського району)

Постановою Кабінету Міністрів України №1761 від 27 грудня 2001 року об’єкт набуває статусу «Пам’ятка історії національного значення». У зв’язку із 125-літтям від дня народження видатного українського громадсько-політичного діяча, вченого, політолога, дипломата, яке відзначалося у квітні 2007 року, вийшов Указ Президента України «Про вшанування пам’яті В’ячеслава Липинського» від 21 червня 2006 року № 555.

20. Будинок архітектора Миколи Голованя (м.Луцьк)

Коли потрапляєш у садибу Миколи Голованя, зачаровуєшся створеною ним красою. Вражає навіть оригінальна кам’яна огорожа. Увінчує архітектурний комплекс розкішний палац на березі Стиру. Відразу й не визначити, до якого архітектурного стилю належить така дивовижна споруда. Вона нагадує замок Середньовіччя й увібрала в себе риси готики, класицизму, бароко.

Проект майбутнього будинку розробив відомий волинський архітектор Ростислав Метельницький. Щоб утілити задумане, Микола Головань роками стягував камінчик до камінчика, вишукував добротну глину, гіпс. У будинку все, окрім сантехніки та електрики, зроблено руками господаря. Композиції доводилося виконувати у кількох екземплярах, бо на них одразу знаходився покупець. Змушений був продавати деякі роботи, адже втілення проекту потребувало значних фінансових затрат. Проте майстер запевняє, що найкращі, найдосконаліші роботи він залишав. Вони зібрані у замку. Серед них — і барельєф із зображенням усіх членів сім’ї скульптора на фронтоні будинку. Зроблений із зеленого піщаника, він заважив півтори тонни. Нелегко було його вмурувати.

Зараз майстер оцінює готовність проекту на 80-85%. Проте вже сьогодні це місце приваблює туристів, які часто фотографуються біля диво-замку на пам’ять.