На адресу «Волинської правди» надійшов відкритий лист-звернення до Луцького міського голови Богдана Шиби. Вміщуємо його без скорочень.

Шановний Богдане Павловичу!

Ми, мешканці будинків на проспекті Молоді, дякуємо Вам, за те, на що й не сподівались: заасфальтовані дороги між будинками. Це, насправді, свято на нашій вулиці! Бо дороги не ремонтувались з часу будівництва гуртожитків «Волтексу». У негоду ми не тільки місили болото, ще й стрибали через калюжі, як зайці. Та й автомобілем доїхати через ями було важко. А тепер маємо клаптик Європи у Луцьку. Ще й дитячі майданчики в нашій околиці з’явились завдяки Вашій турботі про дітвору. Поміч – реальна. І за це – красно дякуємо!

Користуючись нагодою, просимо ще про таке. Проспект Молоді нині перетворився на центр ігрового бізнесу у Луцьку. Із двох сторін будинку №10 постали на проспекті ігрові будинки. За що таке подвійне щастя? Для чого перетворювати наш мікрорайон на Лас-Вегас?

Усюди в Україні міські голови, розуміючи ігрове лихо для дітей та безвольних людей, хворих на ігроманію, воюють з «однорукими бандитами», казино та іншими «злачними» місцями, а Вашого голосу, пане голово, досі не чути!

Знаємо, що Ви підтримували акцію пана Добжанського на День молоді цього року «Митці проти ігроманії» Але хотілося б бачити реальні кроки влади проти цієї «зарази». Бо ж Вам, напевно, як і нам, небайдужа доля дітей, котрі просаджують усі кишенькові гроші в ігрових автоматах.

Тож сподіваємось на Ваше втручання. Ігровим домам не місце на проспекті Молоді!

Ми не обходили спеціально сусідів, аби зібрати підписи під цим листом. Але із щоденних розмов з ними знаємо, що вони думають так, як і ми.

З повагою і надією на Ваше тверде слово сім’я Назарчуків, пр. Молоді, 4/198