Мешканець Каменя-Каширського Володимир Ярошук тривалий час судиться з міськрадою за земельну ділянку. Та так вперто й винахідливо, що складається враження, ніби втрата ним 14 соток землі призведе до повного краху господарника, а то й до голоду. Цю земельну ділянку в межах міста йому було надано «для ведення особистого селянського господарства». То, мабуть, там уже ферма з племінною худобою?
     
     
     Олександр НАГОРНИЙ
     
     
     Вражаюча поведінка Ярошука ніби засвідчує, що його підвела міська влада, передавши в 2003-2004 роках безкоштовно у приватну власність земельну ділянку площею 0,10 гектара для будівництва і обслуговування житлового будинку та ще додатково згадані 0,14 гектара. Можливо, другу ділянку силою нав'язали йому посадовці? Адже цю землю він не захоплював рейдерськими методами. Давали людям — дали й Ярошуку. А тепер кажуть — поверни.
     Нещастя до Ярошука прийш ло із зміною владної команди. Міський голова Василь Каширець та його наближені, котрі займалися творенням «селянських господарств» у межах Каменя-Каширського, пішли у відставку. Чиновники не могли не знати, що ці землі призначені для житлової і громадської забудови, однак щедро їх роздавали з якихось прагматичних міркувань. Нинішня влада вирішила, що з Ярошуком вийшов явний перебір — дві ділянки для однієї сім'ї. Камінь-Каширська міська рада ще 28 грудня 2006 року відмінила рішення своїх попередників стосовно другої земельної ділянки Ярошука.
     Спочатку ображений Ярошук звернувся до районного суду з проханням скасувати рішення міськради, але його позов визнано безпідставним. Після оскарження відбулося засідання Львівського адміністративного апеляційного суду — з тим же успіхом для Ярошука. Але землевласник і не думав здаватися.
     І тоді міська рада звернулася в районний суд із позовом про визнання державної реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0,14 гектара недійсною та вилучення її. Першому судді Ярошук заявив відвід і його клопотання було задоволено. Другий суд при розгляді справи не врахував деякі аспекти сучасного законодавства і справу апеляційний суд області скерував на новий розгляд.
     А суть в тому, що Володимир Ярошук, знаючи про неправомірність своїх дій, використав деякі юридичні нюанси для подальшої судової тяганини. Зокрема, ухвалою суду від 26 червня 2007 року для забезпечення позову судом на спірну земельну ділянку площею 0,14 гектара було накладено заборону на відчуження. Ярошук тихенько зробив хід конем: 10 липня передав до статутного фонду ТзОВ «СІТТІМ» цю землю «з метою розширення діяльності підприємства». Це товариство було засноване в 2005 році тим же Володимиром Ярошуком (директор) та Михайлом Михальчуком. У статут товариства внесено до 30 пунктів, які засвідчують глобальну спрямованість та бурхливу стратегічну діяльність його власників. Зокрема, товариство із загадковою назвою може вирощувати ВРХ, розводити овець та кіз, організовувати риборозплідники, добувати корисні копалини і навіть «збирати та первинно обробляти відходи та брухт дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння ограногенного утворення»... Складається враження, що засновники товариства після згаданої ухвали про заборону відчуження ділянки негайно вирішили когось там випасати чи щось із грунту добувати.
     Суд під головуванням голови районного суду Віктора Гордійчука зважив на ці обставини і постановив, що оскільки земля передана до статутного фонду товариства, то «позовні вимоги в частині вилучення земельної ділянки до задоволення не підлягають, оскільки ці вимоги не підвідомчі при розгляді цієї справи...». Тобто, щоб вилучити цю земельну ділянку в її новому статусі, міськраді треба звертатися в подальшому у господарський суд області. Так накрутили наші законодавці. Проте Камінь-Каширський районний суд визнав недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,14 га та скасував державну реєстрацію, видану відділом земельних ресурсів. Рішення вступило в законну силу.
     Щоправда, невідомо, чи зможе з'явитися Володимир Ярошук у Луцьк на засідання господарського суду, якщо воно відбудеться. Очевидно, суди так рознервували підприємця, що він під час судового розгляду справи занедужав. Головний лікар центральної районної лікарні Роман Шпарик видав довідку, що Ярошук знаходився дев'ять днів на стаціонарному лікуванні і «потребує обстеження в обласній лікарні». Тобто ця обставина ніби не повинна викликати сумнівів, а ось в подальшому у медиків вийшло неузгодження. Головний лікар обласної лікарні Іван Сидор на запит суду (чоловік не з'являвся на засідання) письмово повідомив, що Ярошук у вказані дні за медичною допомогою не звертався. Натомість лікар-нефролог обллікарні Віктор Карпець подав підтвердження того, що він у цей же час зробив два лікарсько-консультативні висновки, визначив у Ярошука гіпертонічний криз. Як встановив районний суд з допомогою свідків, підприємець у день лікарського обстеження... розбирав свій будинок у Камені-Каширському. Отак у нас видаються довідки.
     Суд прийняв окрему ухвалу, яку 5 березня 2008 року разом із матеріалами справи спрямував прокурору Луцька Олексію Решетнику для перевірки — чи немає у діях лікаря ознак злочину. Перевірка явно затягнулася, бо відповіді суд не отримав. Було, щоправда, попереднє реагування пана Карпця, котрий зателефонував у Камінь-Каширський суд і висловив своє обурення: що це за пан суддя, що посмів його викликати на судове засідання?
     Наскільки у Камені-Каширському земельні справи далеко зайшли, засвідчив і апеляційний суд області, який, розглядаючи оскарження Ярошуком рішення районного суду, прийняв окрему ухвалу. Нинішній міський голова Василь Бондар на суді пояснив, що в Камені-Каширському «безліч земельних ділянок передавалися фізичним особам безплатно для ведення особистого селянського господарства без зміни цільового призначення цих земель». Однак з позовами ні до кого з власників не зверталися, оскільки минулого року міська рада прийняла рішення не вилучати цих ділянок, окрім випадків, коли будуть судові спори. Колегія суддів у цивільних справах апеляційного суду області з цього приводу ухвалила направити звернення до голови обласної ради.
     Проте громадськість міста вправі поставити інше питання: а хто відповість у Камені-Каширському за безпардонний дерибан землі? Зважаючи на обстановку в суспільстві, зокрема, спущені на гальмах земельні справи у Ковелі, питання можна вважати риторичним. Згадуючи радянські часи, номенклатурникам, які залазили в державну кишеню, якщо і не давали по шапці, то хоч догану по партійній лінії оголошували. Тепер, як відомо, «своїх» негідників ні партії, ні влада не здають.